6 клас


14.03.2024р. 6-а.

Доброго дня учні!

Тема уроку нашого уроку:

Неспокій хвиль морських: марина.

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:


Домашнє завдання:

Намалюй живописну марину «Кораблі на рейді», застосуй повітряну перспективу (акварель)

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

Прохання: свої робити підписувати - Прізвище, і'мя та клас.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.







13.02.2024р. 6-а; 

15.02.2024р. 6-б.

Доброго дня учні!

Тема уроку нашого уроку:

Жанр пейзаж.

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

  https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:



Домашнє завдання:

Намалювати краєвид «Лісовий струмок».

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

Прохання: свої робити підписувати - Прізвище, і'мя та клас.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.






















08.05.2023р. 6-а; 6-б; 6-в.

Доброго дня учні!

Тема уроку нашого уроку:

Міфологічний жанр.

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

                         https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:



Домашнє завдання: Створити зображення міфологічної істоти.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.




26.12.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Пропорційї тіла людини.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал самостійно. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:


Домашнє завдання: Замалювати схему побудови постаті людини за зразком.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.




19.12.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Історія вивчення пропорцій людини.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал самостійно. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

Домашнє завдання: Замалювати схему побудови постаті людини.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.



12.12.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Образ у портреті.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал самостійно. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:


Домашнє завдання: Створення автопортрету в історичному костюмі минулих часів .

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.





05.12.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Пропорції голови людини.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал самостійно. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:



Домашнє завдання: Зображення  портрету друга, подруги .

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.







28.11.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Портрет. Історія виникнення жанру.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал самостійно. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.google.com/search?q=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82.+%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80%D1%83.+6+%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81&oq=%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82.+%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80%D1%83.+6+%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81&aqs=chrome..69i57j33i160l2j33i21.4852j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:3441486a,vid:8YyCMWx0FOA

Домашнє завдання: Зображення уявного портрету .

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.







21.11.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Спостережна перспектива.

Шановні учні, якщо буде світло та інтернет, то буде урок онлайн. Якщо ні, тоді опрацьовуйте матеріал за допомогою відео. Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків. 

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.google.com/search?q=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0.+6%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81&oq=%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B0.+6%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81&aqs=chrome..69i57j0i22i30.9837j0j15&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:75606dfb,vid:QNwpNDJV23s

Домашнє завдання: Зобразити інтерє'р своєї оселі.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.








14.11.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.


Тема уроку: Настрій у пейзажі.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=_Zv3o73ouE8

Сьогодні ми працюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Домашнє завдання: Виконати пейзажну замальовку.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.





07.11.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. 

Тема уроку: Пейзаж. Історія пейзажу.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=3E9-ILdEk6A&ab_channel=%D0%AE%D0%BB%D1%96%D1%8F%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%BA

Сьогодні ми працюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Домашнє завдання: Створити замальовку зимового пейзажу.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.




31.10.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. 

Тема уроку: Фантастичні тварини.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=8o9Tyw9Xu2c

Сьогодні ми працюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Домашнє завдання: Намалювати будь - яку фантастичну тваринку.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.






24.10.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. 

Тема уроку: Узагальнення, площинність.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=Lw48t4oPB_o

Сьогодні ми працюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Домашнє завдання: створити площину композицію за зразком. (матеріали: кольоровий папір, пластилін,пензлики).

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.



17.10.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. 

Тема уроку: Деталь, подрібненість. Цілісні і подрібнені  форми.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=Lw48t4oPB_o&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Створюючи графічний чи живописний твір, скульптуру чи твір декоративного мистецтва, пейзаж чи натюрморт, ми весь час стикаємося з одними й тими самими поняттями. Отже, вони спільні для всіх видів і жанрів мистецтва. Це справді так, адже вони стосуються не так самого мистецтва, як відчуттів людини, яка сприймає твір мистецтва.

Деталь (франц. detail – подробиця) – частина композиції, яка складається з декількох елементів. Наприклад, складки одягу на античній статуї є художньою деталлю цієї скульптури. Проте якщо ця скульптура ненароком розіб’ється, то перетвориться на звичайні уламки, які не назвеш деталями скульптури. Під час роботи над мистецьким твором художник може працювати окремо над деталями або займатися деталізацією. На деталі звертають також увагу під час виготовлення копій, під час фотографування чи реставрації творів мистецтва. В архітектурі також особливе значення мають архітектурні деталі. Художники в своїй творчості застосовують деталізацію, щоб з маленьких, яскравих, характерних частин створити цілісний художній образ. Митець ніби привертає увагу глядача до певних подробиць, деталей, які, на його думку, мають розкрити зміст твору. Цим деталізація як композиційна риса відрізняється від подрібненості. Подрібненість створює враження набору окремих елементів, що заважає глядачу сприймати твір мистецтва як цілісний образ. Тому, закінчуючи роботу над рисунком, скульптурою чи іншим твором, варто звернути увагу на головні й другорядні частини, порівняти контрасти, перевірити, чи немає повторів у тональних співвідношеннях, формах, розмірах. Метою мистецтва є створення цілісного образу, адже саме цілісність дає змогу глядачеві правильно зрозуміти зміст і головну ідею твору. Цілісність досягається завдяки правильному встановленню співвідношень між деталями і цілим. Найяскравіше це можна простежити на прикладі класичної скульптури. Коли світло падає на поверхню античної статуї, воно розповсюджується таким чином, що освітлені ділянки і ті, що опинилися в тіні, об’єднуються в одне ціле. Тому за будь-якого освітлення статуя виглядає саме такою, якою її створив скульптор.

Давньогрецька скульптура. Артеміда

                              Давньоримська скульптура. Кентавр і амур

Домашнє завдання:
1. Уважно розгляньте репродукції творів у цьому розділі. На їхньому прикладі розкажіть, як ви розумієте деталь, цілісність і подрібненість форми.

2. Поміркуйте, чому в мистецтві існують одночасно і цілісність, і подрібненість форми.

Створіть рельєфну композицію із солоного тіста або глини.

Інструменти та матеріали: солоне тісто або глина, стека, дощечка для ліплення.

План роботи:

– Щоб зробити таку композицію, треба підготувати малюнок-ескіз.

– Солоне тісто розкотіть у тоненьку пластину і до нього можна притиснути засушені рослини, щоб вийшло заглиблене зображення.

– Можна зобразити тваринку чи пташку або комаху, використовуючи стеку і роблячи заглиблення стекою.

– Потім ці зображення на тлі-основі затонуйте фарбою. Зайву фарбу з поверхні тіста приберіть за допомогою серветки, щоб більша частина фарби залишилась у заглибленнях.

– Висушіть вироби в сухому приміщенні чи в духовці за невеликої температури.

ПРИГАДАЙМО!

Рецепт солоного тіста такий: на дві чашки борошна візьміть одну чашку дрібно помеленої солі. Ці інгредієнти розведіть невеликою кількістю води – приблизно півчашки. Суміш має бути еластичною і не прилипати до рук. Щоб тісто не кришилося і було достатньо міцним, до нього додайте 1-2 чайні ложки шпалерного клею.

Наш урок закінчився, дякую за увагу. До нових зустрічей.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.






10.10.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. 

Тема уроку: Анімалістика в скульптурі.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=11xW_DDWAmQ&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Анімалістичний жанр - один з найбільш поширених напрямків у скульптурі. Цікавість до живої природи була притаманна людині з давніх-давен: перші скульптурні зображення з’явилися ще в епоху палеоліту. В античному світі фігурами тварин оформлювали людські помешкання і приміщення храмів і каплиць, а зображуваним істотам надавали магічного значення. Нині на вулицях європейських міст ми можемо побачити скульптури тварин: монументи вершників на конях, статуї левів біля парадного входу в резиденціях, барельєфи з птахами на тріумфальних арках, дрібна пластика анімалістичного жанру в декорі фасадів. Приватні зібрання аристократів поповнювалися портретами з улюбленими вихованцями, зокрема досить популярні були коні, коти, собаки чи екзотичні тропічні птахи. Особливе місце належить кабінетній скульптурі із порцеляни, бронзи чи гіпсу, виконаній в анімалістичному жанрі. Тріумфальна арка - споруда над дорогою у вигляді проїзду для церемонії урочистого в’їзду переможця.Фасад - зовнішній бік будівлі: передній, боковий або задній.


Ліссіп. Квадрига. Скульптура на фасаді собору Сан-Марко у Венеції

Термін «анімалізм» уперше було вжито в 1831 р. після виставки в Паризькому художньому салоні молодих французьких художників Антуана Луї Барі, Кристофа Фратена та Олександра Жуйонне, на якій вони представили мініатюрні фігурки тварин.


Г. Феоктистов. Равлик. Бронза


К. Шубнякова. Чапля

Нині анімалістичний жанр лишається одним з найпопулярніших. Скульптура тварин не тільки прикрашає екстер’єри міських будівель, а й слугує чудовим доповненням до інтер’єрів як особистих, так і громадських приміщень. Завдяки її універсальності, таку скульптуру можна помістити в приміщення будь-якого призначення: як невелику тендітну статуетку, що слугує незначним доповненням, своєрідним акцентом, або як монументальну скульптуру, навколо якої буде створено цілий інтер’єр.

1. Чому в первісні часи і в епоху Давнього світу люди створювали скульптурні зображення тварин?

2. Що спільного в живописній, графічній і скульптурній анімалістиці? А чим вона відрізняється одна від одної?

Створіть скульптуру тваринки як приклад малої пластики на вибір: вола, вівцю, козу, теля, віслючка, собачку, кота, лисицю.

Інструменти та матеріали, пластилін, дощечка, стека, нитки та різні природні матеріали.

План роботи:

•   Для того щоб самим зробити маленьку кабінетну скульптурку, знайдіть фотографії тварин, яких би ви хотіли виліпити. Вам знадобиться зображення персонажа в анфас і профіль. Вони будуть слугувати вам підказкою під час роботи.

•   Поміряйте лінійкою пропорції всіх частин тіла тварини. Ці розміри потрібно відтворювати в тому випадку, якщо ви хочете зробити реалістичну фігурку.

•   Підготуйте матеріал для ліплення. Пластилін чи глину ретельно розімніть у руках, щоб видалити з маси пухирці повітря. Якщо пропустити цей етап роботи, глиняна скульптурка може тріснути під час висихання. Відділіть невелику порцію матеріалу.

•   Фігурку можна складати з окремих частин чи «витягувати» лапи, хвіст, голову з цілого шматка. Другий варіант підходить більше для маленьких фігурок. Виліплюючи кожен елемент вашої скульптури, порівнюйте її з фотографією і тими розмірами, які ви виміряли. Якщо ви складаєте тваринку з окремих фрагментів, спочатку виліпіть їх у вигляді геометричних фігур. Лапи і хвости можна зробити циліндрами, голову - кулею тощо. Після цього пальцями і стекою уточніть їхні обриси.

•   Готові деталі сумістіть. При цьому намагайтеся якомога охайніше примазувати їх пальцями. Після зборки відновіть форму зім’ятих деталей і за допомогою зубочистки нанесіть дрібні деталі.

•   Глиняну фігурку можна запекти в муфельній печі. У домашніх умовах для цього можна скористатися духовкою. Поставте туди фігурку, залиште дверцята прочиненими. Поступово підвищуйте температуру в духовці. За дві години вона має досягти 200 °С. Потім глина має поступово охолонути.

•   Пластилінові фігурки можна робити різнокольоровими чи комбінувати з природними матеріалами: паличками, засушеними ягодами, шкаралупами горіхів чи каштанів. Комбінувати пластилін можна не тільки з природніми матеріалами, а й з будь-яким іншим. Наприклад, симпатичних овечок можна виліпити з пластиліну та ниток.

Наш урок закінчився, дякую за увагу. До нових зустрічей.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.


03.10.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Сьогодні ми працюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Тема уроку: ЗОБРАЖЕННЯ ТВАРИН.

Особливості зображеннят тварин. Начерки.

Домашнє завдання: зобразити тварину за схемою.





26.09.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Сьогодні ми попрацюємо онлайн. 

Переходимо за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd

Домашнє завдання: малюнок в аманілістичному жанрі. можна використовувати фарби або олівці на ваш розсуд.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та надсилати виконані роботи, а також передавати в наш заклад.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.


19.09.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. Тож розпочнемо наш наступний урок.

Тема уроку: НОВАТОРСТВО В МИСТЕЦТВІ.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=pSobPVDEWvo

Чи був новатором той перший первісний художник, що на стіні печери намалював оленя чи бика, на якого щойно полював? Напевне, так. Адже він зробив дещо зовсім нове, що до нього не робила жодна істота. Для цього треба мати і сміливість, і творчий запал, і бажання поділитися своїми спостереженнями з навколишніми. Протягом тривалої історії в мистецтві таке траплялося часто.Поступово в мистецтві склався традиційний (академічний) розподіл на жанри - портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетно-тематична картина тощо. Проте на початку XX ст. з’явилися художні твори з несподіваними, дивними назвами, зокрема «Композиція № 1», «Імпровізація № 2» або «Проун» (тобто «проект утвердження нового»). Сюжети цих незвичайних картин також не дуже допомагали у визначенні їхнього жанру - адже різнокольорові плями і лінії на полотні чи папері не зображували нічого! Так заявив про себе новий напрям у мистецтві - абстракціонізм.

Латинське слово «абстракція» означає «відстороненість». Абстракціонізм не напрям у мистецтві, а скоріше, прийом, своєрідна художня мова, до якої зверталися і звертаються дуже різні художники XX і XXI ст.Творець абстракціонізму Василь Кандинський розповідав, як одного разу повернувся у свою майстерню і раптом побачив там картину вражаючої краси і сили, справжній шедевр, який він мріяв створити все життя. Та потім художник зрозумів, що це - його власний живописний твір (до речі, це був пейзаж), який стояв… догори ногами. Проте фарби, лінії, власне композиція навіть у такому несподіваному вигляді діяли на глядача - отже, виявилися чимось самодостатнім, незалежним від «сюжету». Це і стало головною ідеєю абстрактного мистецтва, яке називають також безпредметним, або нефігуративним.

Художники-абстракціоністи працювали по-різному, іноді досить несподівано: розбризкуючи фарбу прямо з банки по величезному полотну, покладеному на підлогу; у середньовічному костюмі, імпровізуючи на полотні під звуки оркестру; качаючи по полотну натурників, укритих фарбою. Полотно з рідкою фарбою могли виставити під дощ або закріпити на капоті автомобіля, який потім їхав з великою швидкістю, тобто дощ і швидкість ставали такими собі «співавторами» митця.Інші художники (у тому числі сам Василь Кандинський) намагалися проаналізувати вплив на людину різних кольорів і форм і побудувати свої картини на точному, майже математичному розрахунку.Шукати в безпредметній картині «щось, схоже на щось» - не зовсім правильно. Краще спробувати відчути її загальний ритм і навіть «мелодію». Адже абстракція - живописна, графічна чи скульптурна - має в чомусь більше спільного з музикою, ніж з образотворчим мистецтвом.

Малевич Казимир Северинович

(1878-1935) - один з найвідоміших художників XX ст. Народився в Києві. Ще в дитинстві захопився народним мистецтвом та іконописом. У Москві спілкувався з молодими митцями-експериментаторами, брав участь у їхніх виставках. Розробив власну живописну систему, яку назвав «супрематизмом» (від лат. супремус- виший). Супрематичною є славетна картина Малевича «Чорний квадрат» (існують ще «Червоний квадрат», «Білий квадрат» та ін.). Створював також побутові сцени із сільського життя, портрети («Автопортрет»), пейзажі («Червоний будинок»), навіть картини в батальному жанрі («Червона кіннота»), але завжди залишався реформатором і новатором. Малевич був також прекрасним педагогом, у 1928-1930 pp. викладав у Київському художньому інституті (нині - Українська академія мистецтва та архітектури).


                                 К. Малевич. Автопортрет


                  К. Малевич. Чорна трапеція і червоний квадрат


                           К. Малевич. Чорний квадрат

Домашнє завдання:

Спробувати себе в абстрактному мистецтві надзвичайно цікаво. Адже тут вже не «сховаєшся» за цікавий сюжет. Художник-абстракціоніст має справу просто з композицією або з різними кольорами чи навіть з одним-єдиним кольором і тлом білого паперу. Якщо у вас досить сміливості і ви вирішили здивувати весь світ новим напрямком мистецтва - уперед! Робіть те, що вважаєте за потрібне, тільки поясніть свої наміри.

Створіть абстрактну композицію. Поекспериментуйте із фарбами.

Які поєднання кольорів викликають у вас найемоційніший відгук?

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

• На аркуші паперу скомпонуйте зображення.

• Визначте, де буде композиційний центр.

• Продумайте, яким чином ви зробите акценти у своїй композиції, які вони будуть: колірні, тональні.

• Що у вашій композиції буде контрастувати: розміри, колір, тон?

• Що у вашій композиції буде головне, а що - другорядне?

• Як називатиметься стиль, у якому зроблена композиція?

• Яке призначення цієї композиції: прикрашатиме стіну, буде плакатом чи це ескіз, наприклад, килима чи декоративного розпису?

Наш урок закінчився, дякую за увагу. До нових зустрічей.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та гадсилати виконані роботи.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.



12.09.2022р. 6-а; 6-б; 6-в.

Сьогодні ми попрацюємо онлайн. 

Переход за посиланням і приєднуємось до конференції згідно з розкладом уроків.

https://meet.google.com/utd-bber-cbd


вчимо таблицю.


05.09.2022р. ( 6-в, 6-а)

                                    Доброго дня, діти! 

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Продовжуємо наше навчання. Тож розпочнемо наш наступний урок.

Тема уроку:  ЯК В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ З'ЯВИЛИСЯ ЖАНРІ.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=ipwjbSit0MQ&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D %D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Образотворче мистецтво існує з первісних годин, і вже тоді в ньому існували певні жанри, хоча прадавні художники навряд чи давали їм якісь спеціальні назви. Проте вони займалися анімалістикою (у живописі та скульптурі), а пізніше почали виконувати зображення у побутовому та батальному жанрах, намагаючись розповісти про свята, вдалині полювання чи війну сутичку між двома племенами. Численні твори в побутовому жанрі (малюнки, рельєфи) дають змогу сучасним дослідникам створити досить повне враження про життя в Давньому Єгипті чи Дворіччі: адже майстри того часу (особливо давньоєгипетські) однаково захоплено, цікаво та повно розповідали і про життя у палаці фараона чи царя і про завойовницькі походи, і про мирне повсякденне існування городян та селян.

Зображення у «Печері рук» у Південній Аргентині. Ці настінні малюнки, як вважають вчені, були створені 13 000 та 9500 років тому. У печері зображені переважно ліві руки. Ці відбитки позбавляли хлопчики під час ритуалу посвячення у дорослу життя. У Давньому Єгипті виник також портрет, насамперед скульптурний. Скульптори-портретисти намагалися якнайточніше відтворити зовнішність своєї моделі, що було пов'язано з давньоєгипетськими релігійними віруваннями – адже інакше душа «не впізнала б» свого нового тіла.

Рельєф із саркофагу Олександра із Сідону. Сідон (Ліван). 325-311 рр. до н. Зображує битву при Іссі. Один із прикладів батального жанру.

Митці Давньої Греції створили численні шедеври у різних видах мистецтва, проте зазвичай вони зображували ідеальну, а не реальну життя. Тому скульптури, які створили давньогрецькі майстри, є прекрасними, але не відтворюють точно реальних прототипів. А ось давньогрецькі вази як предмети повсякденного вжитку зберегли для нас цікаві жваві сценки на побутову та батальну тему.

Скульптурний портрет був дуже популярним у Давньому Римі. На відміну від греків, римляни - володарі та громадяни величезної імперії - бажали бачити собі такими, якими вони є насправді. Тому їхні портрети є дуже реалістичними. Про перемоги римської зброї розповідали численні твори у батальному жанрі – рельєфі на тріумфальних арках та колонах.

Середньовіччя – час розквіту релігійного мистецтва, насиченого символами та умовностями. Навіть додаткові деталі - орнамент на берегах рукопису, капітель колони в соборі - набували фантастичного характеру. Звичайно, митці того часу зображували й реальні події – побутові, батальні, історичні. Втім ця реальність не дуже відрізнялася від трактування біблійних та євангельських сюжетів. У XV-XVI ст. у живопису та скульптурі починають складатися вже справжні жанри. Першим із них став портрет. Людину зображували на тлі краєвиду (цей варіант більше подобався італійським художникам) або у власній оселі (так краще за вважали портретисти Нідерландів). Поряд з тим, кого малювали, на картині нерідко розташовували предмети, які могли розповісти про її героя - його становище в суспільстві, інтереси та захоплення: корону для володаря, зброю для полководця, книжки для вченого тощо. Отже, портрет сприяв розвитку інших жанрів - пейзажу, натюрморту, інтер'єру.

У XVII ст. спочатку в Італії, а потім майже у всіх інших європейських країнах виникли академії мистецтв. Вони не лише об'єднували художників, навчали та виховували молодих майстрів, а й керували художнім життям держав. Саме в академіях склалася ієрархія жанрів, тобто розподіл їх на високі та низькі. Найшанованішими були релігійний, історичний та міфологічний жанри. Побутовий жанр та портрет цінували менше, а пейзаж, натюрморт, інтер'єр, анімалістику та флористію – ще менше. Такий несправедливий розподіл проіснував в академіях майже на початок XX ст.

Утім існування ієрархії жанрів не означало, що розвиток образотворчого мистецтва піде суворо за академічними правилами. Так, славетні митці XVII ст. - Дієго Веласкес і Рембрандт – створювали блискучі портрети. Відомі українські майстри XVIII ст. - Дмитро Левицький і Володимир Боровиковський - також здобули славу саме як портретисти.

У XIX ст. найважливішим жанром став побутовий. Глядачі захоплено «пізнавали» у нових картинах сцени з реальної життя, повсякденні ситуації, які кожен неодноразово спостерігав удома чи на вулиці. Навіть історичні картини того часу стають схожими на побутові. Створюючи їх, митці шанобливо вивчали архітектуру та костюми минулих годин. Як це не дивно, до XIX ст. вони вважали це не обов'язковим!

У другій половині XIX ст. у мистецтві починають складатися нові напрямки. Свою роль у цьому відіграли пейзажі, які відтепер малювали не в майстерні за ескізами чи «з пам’яті», а безпосередньо на свіжому повітрі (це називається «на пленері»). Зрозуміло, у таких пейзажах відображувалися найтонші зміни природного освітлення. Наприклад, славетний цикл французького живописця Клода Моне «Руанський собор» зображує один і той самий фасад старовинного храму в різні часи ранку, дня і вечора. У цьому циклі 20 картинІнші художники, зокрема Поль Сезанн і Вінсент Ван Гог, з повагою ставилися до натюрморту. Цей жанр виявився дуже зручним для різних експериментів із композицією, формою та кольором.

У XX ст. поділ жанрів на «високі» й «низькі» остаточно зник. Проте це, звичайно, не означає, що зникли або втратили своє значення власне жанри. Гордістю мистецтва XX ст. є натюрморти Анрі Матісса, портрети Пабло Пікассо. Чимало прекрасних картин у різних жанрах створюють і сучасні українські художники.

1. Коли в мистецтві виник розподіл на жанри?

Спробуйте створити композицію на вільну тему в обраному жанрі.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

•   Створіть ескіз для майбутньої композиції. Для цього на окремому аркуші в невеличкому розмірі (не більше 10 см) спробуйте намалювати свій задум. На цьому етапі варто обрати для майбутньої роботи формат - прямокутний, квадратний, колоподібний, видовжений тощо, а також вирішити, який композиційний прийом можна застосувати.

•   На ескізі можна пошукати відповідь на питання, де ви створите найбільший контраст, де змістовий центр композиції. Можна також випробувати і колірне рішення.

Наш урок закінчився, дякую за увагу. До нових зустрічей.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581, та гадсилати виконані роботи.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.



02.09.2022р. ( 6-в, 6-а ); 05.09.2022р. (6-б)

                                    Добрий день, діти! 

Вітаю вас на уроці образотворчого мистецтва! Розпочався новий навчальний рік, я вас вітаю. Бажаю щоб в нашій країни настало покращення і ви розпочали  навчання без сирен і з чистим мирним небом над головою. Незважаючи на надзвичайно складну ситуацію у нашій країні ви повинні зберігати спокій і не панікувати. Пам'ятайте, що освіта - це теж зброя! То ж розпочнемо наш урок:

Тема уроку: ЖАНРИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА.

Щоб краще засвоїти матеріал продивіться відео:

https://www.youtube.com/watch?v=8sl95CJOG-4&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Ви вже знаєте, що образотворче мистецтво розподіляється на різні види - живопис, графіка, скульптура. Вони відрізняються один від одного матеріалами, технікою і засобами виразності. Проте в усіх видах мистецтва існує також і поділ на жанри. Слово «жанр» - французьке, воно означає «рід», «різновид».

Поділ на жанри існує в усіх видах образотворчого мистецтва. Та найяскравіше він виявляється в живописі, де розмежування відбувається за предметом зображення. Найвідомішими з них є зображення природи, краєвидів - пейзаж, речей -

натюрморт, людини - портрет. Анімалістика - це зображення тварин, флористика - квітів, рослин. Події життя відтворює сюжетно-тематична картина. Вона своєю чергою може бути історичною (такою, що відтворює історичні події), батальною (зображує сцени війни), побутовою (відтворює

повсякденні справи, побут, свята). Події з Біблії та Євангелія стають сюжетами для біблійних (релігійних) картин. Художники різних епох захоплювалися міфами Давньої Греції і Давнього Риму, створюючи міфологічні картини. Існує також інтер’єрний живопис.

Усі ці жанри є можливими також у графіці - як станковій, так і книжковій. Адже книжка може вміщувати портрети дійових осіб або пейзажі (особливо часто за допомогою цього жанру ілюструють поезію). Якщо книжка розповідає про тварин, її доповнюють графічними творами в жанрі анімалістики. Але більшість ілюстрацій, звичайно, належить до побутового, історичного чи батального жанрів, адже передає найважливіші, найзахоплюючіші епізоди сюжету.

У скульптурі розподіл на жанри дещо інший. Тут також є портрет і анімалістика, сюжетні композиції (особливо в різних різновидах рельєфу). Проте окреме місце посідають ще монументи (пам’ятники).

Інтер’єр - зображення внутрішнього простору - кімнати, залу в палаці, каплиці собору тощо.

В одному творі мистецтва можуть поєднуватися риси, притаманні різним жанрам. До речі, найчастіше саме так і буває. Наприклад, портрет краще виглядає на тлі пейзажу і може доповнюватися натюрмортом із речей, які розповідають дещо про професію, захоплення і смаки моделі. Авторам сюжетно-тематичних картин також важко було б позбавити свої твори портретів (адже вони мають зробити своїх персонажів характерними й виразними) і пейзажів або інтер’єрів, на тлі яких відбуваються події їхніх картин, рисунків чи гравюр.

Класифікація за жанрами остаточно склалася в мистецтві досить давно, у XV-XVI століттях. Такою вона збереглася і донині. У різні часи найважливіше місце в образотворчому мистецтві посідали різні жанри.

1. Які жанри ви можете назвати?

2. Чому поділ на жанри в живописі та графіці є однаковим, а в скульптурі - іншим?

Наш урок закінчився, дякую за увагу. До нових зустрічей.

Якщо в когось виникли запитання, можете писати в вайбер на т. 0965653581.

 Мирного неба над головою.

 Все буде Україна.




03.06.2022.

Доброго дня, діти !

 Сьогодні тема нашого уроку:

 Ознайомлення з музеями

відео:

https://www.youtube.com/watch?v=hdBTGz8JPkk&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

У Давній Греції храми, гаї, присвячені дев’яти Музам - супутницям бога Аполлона, покровителькам наук і мистецтв, називали мусейонами. Саме від цього слова походить назва музей. Музеї, де експонуються твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, мають назву художніх. Художні музеї дають змогу побачити твори мистецтва, послухати цікаві лекції, взяти участь в екскурсії. Працівники музеїв досліджують пам’ятки мистецтва та реставрують (відновлюють) їх.

Збирати художні твори почали ще в Давньому Єгипті та Месопотамії (територія сучасного Іраку). Систематичне колекціонування розпочалося у XV ст. Тоді в життя увійшло слово «музей».Потім з’явилися галереї - спеціальні кімнати у замках і палацах, де зберігалися твори художників. Перший державний музей було відкрито в Лондоні (Британський музей). Згодом музеї відкрилися у багатьох містах на різних континентах.

У 1899 р. у Києві було засновано Музей старожитностей, у 1907 р. - міську картинну галерею у Львові.

Нині найвідомішими музеями України є Національний художній музей України, Київський музей російського мистецтва, музеї Західного та Східного мистецтв (Київ, Одеса), музеї Києво-Печерського державного заповідника, Львівська картинна галерея. Поміж іншими тут зберігаються твори українських художників М. Пимоненка, І. Труша, О. Мурашка, Н. Петрицького, Ф. Кричевського, В. Касіяна, Т. Яблонської, М. Дерегуса та ін.Започаткована як зібрання правителів Саксонії (самостійного герцогства, яке потім увійшло до складу Німеччини). У 1722 р. перетворилася на музей. Тепер складається з двох галерей. У Галереї старих майстрів зберігаються такі всесвітньо відомі шедеври, як «Сикстинська Мадонна»

Рафаеля, «Ніч» Корреджо, «Спляча Венера» Джорджоне, «Динарій кесаря» Тиціана, «Вірсавія» Рубенса, «Автопортрет із Саскією на колінах» Рембрандта, «Дівчина з листом» Вермеєра, «Шоколадниця» Ліотара. Представлена також творчість найвідоміших митців німецького Відродження -Альбрехта Дюрера, Ганса Гольбейна-молодшого, Лукаса Кранаха-старшого. У Галереї нових майстрів зберігаються твори художників ХІХ-ХХ ст.Із часів Середньовіччя Лувр був королівським палацом. Тоді в ньому зберігалися скарби французьких королів, у тому числі й твори мистецтв. Наприкінці XVIII ст. Лувр став державним музеєм. Його колекції постійно поповнювалися. Тепер тут зберігаються унікальні твори Давнього Єгипту, країн Сходу, Давньої Греції і Давнього Риму, західноєвропейські шедеври епохи Відродження і подальших часів (до середини XIX ст.). Серед них - античні статуї Афродита Мілоська і Ніка Самофракійська, «Мона Ліза (Джоконда)» Леонардо да Вінчі, «Повсталий раб» і «Помираючий раб» Мікеланджело. Почесне місце в експозиції Лувру посідають французькі художники - Нікола Пуссен, Клод Лоррен, Франсуа Буше, Оноре Фрагонар, Жак Луї Давид, Жан Огюст Домінік Енгр, Теодор Жеріко, Ежен Делакруа.Основою колекції Уффіці стало приватне зібрання сім'ї Медічі - правителів Флоренції, відомих меценатів, які збирали твори мистецтва ще з XV ст. У XVIII ст. остання представниця роду Медічі подарувала цю колекцію місту. Зібрання розмістили в колишніх адміністративних приміщеннях. Головне місце в експозиції Уффіці посідають митці епохи Відродження, особливо Раннього Відродження (XIV-XV ст.), коли Флоренція була мистецькою столицею всієї Італії. Тут зберігаються шедеври Джотто ді Бондоне, фра Беато Анджеліко, Сандро Боттічеллі (в тому числі його найвідоміші картини «Весна» і «Народження Венери»), а також твори Леонардо да Вінчі («Благовіщення», «Поклоніння волхвів»), Рафаеля («Мадонна зі щигликом», «Портрет папи Лева X з кардиналами»), Мікеланджело («Мадонна Доні»), Тиціана («Венера Урбінська»). В експозиції є чимало творів німецького, нідерландського, фламандського, французького мистецтва. У галереї Уффіці зібрана велика колекція автопортретів найвідоміших художників XVII—XIX ст.Цей всесвітньо відомий музей започаткувала імператриця Катерина II, купивши в 1764 р. у Берліні велику колекцію творів мистецтва. Слово «Ермітаж» означає «усамітнення» - так спочатку називалася прикрашена картинами невелика зала Зимового палацу, призначена для відпочинку імператриці. Тепер музей складається з багатьох відділів - первісного, античного, східного, російського, західноєвропейського тощо. Тут зберігаються славетні шедеври: «Мадонна Бенуа» і «Мадонна Літта» Леонардо да Вінчі, «Мадонна Конестабіле» та «Мадонна з безбородим Йосипом» Рафаеля, «Юдіф» Джорджоне, «Даная» Рембрандта, «Портрет камеристки» Рубенса та багато інших.

Дякую за увагу.

 Мирного неба над головою.







19.05.2022.

Доброго дня, діти !

 Сьогодні тема нашого уроку:

 ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА

відео:

https://www.youtube.com/watch?v=6C6CnMwbN5o&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Для переконливого відображення подій на картині необхідно не тільки передати психологічний чи емоційний стан. Неабияку роль відіграє предметний світ. Деталі оточення передано з історичною переконливістю, допомагають створити потрібне враження від твору. Тому вкрай необхідно бути знайомим з тим, як виглядали речі, одяг та інші предмети вжитку в різні часи та епохи.

Ви вже знайомі з уроків історії з наукою археологією. Археологія дає можливість уявляти вигляд поселень і житла, віднаходить предмети праці та побуту, прикраси, зброю. На території нашої Батьківщини з давніх-давен жили люди, створюючи предметний світ навколо себе. Серед них неперевершені зразки декоративно-ужиткового мистецтва трипільської культури та скарби скіфів. Помітний слід у світовій історії залишила Київська Русь. Вона проіснувала з IX до середини XIII ст.

Розвивалися гончарна справа, ткацтво, чинбарство (вичинка та обробка шкіри), різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовни слов’янки ткали чудові сукно і полотно, вони знали складне малюнкове ткання і вишивку. Високим умінням вирізнялися майстри обробки шкір. Недаремно в усній народній творчості склалися оповіді про кожем’як - людей умілих, сильних і відважних.

Активно розвивалося декоративно-ужиткове мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, а й прикрашали їхнє життя. Характерним для творів слов’янського ужиткового мистецтва був рослинний орнамент, на відміну від геометричного візантійського.Панагія - невелика, прикрашена дорогоцінним камінням ікона, яку носять на грудях.

Одяг давніх слов’ян зазнав впливу візантійського та скіфського костюмів. Чоловіки носили жупани або свитки із зарукавниками (манжетами), підперезані широкими, іноді вишитими поясами. Багаті люди поверх носили плащі (корзно), оторочені золотою каймою на червоній підкладці. І чоловіки, і жінки покривали голови шапками, отороченими хутром. Під шапки або як самостійний головний убір жінки надягали убрус - білу або червону хустку, яка заколювалась під підборіддям. Краї хустки розкішно розшивались. Жіночий жупан, на відміну від чоловічого, мав широкі рукави, з яких виглядали прикрашені зарукавки нижньої сорочки.

Жіноча сорочка була довга, до п’ят, і по нижньому краю вишита. Її носили під пояс або з поневою - спідницею, запахнутою поверх сорочки. Ці елементи одягу збереглися в українському народному костюмі донині.

Особливо вражають високою естетикою і технікою виконання ювелірні вироби. Були відомі і застосовувалися черніння срібла, лиття з дорогоцінних металів, карбування, інкрустація, техніка скані (узори з тонких металевих ниток) і зерні (прикраси з напаяних дрібних металевих кульок).Техніка перегородчастої емалі прийшла до нас з Візантії, але незабаром київські майстри перевершили вчителів. Процес виготовлення схематично виглядав так. На золоту пластину наплавляли тонкі золоті перегородки, отримані порожнини заповнювали емалевим порошком і розплавляли його.

У давніх скарбах знайдено прикраси із зображенням сирен, дерева життя, квіткового орнаменту. Німецький знавець ремесел Теофіл (XI ст.), перелічуючи в своїй записці країни, які уславилися в різних мистецтвах, на почесному місці назвав Русь, майстри якої були відомі своїми виробами із золота з емаллю і з срібла з черню.

Кризова ситуація в культурі України виникла в кінці XVIII ст. Єдиним носієм і творцем української культури в цій ситуації залишився простий народ. Народна культура відіграла особливу роль в українській історії. Саме завдяки їй була збережена спадщина української традиції.

Черніння (срібла) - спосіб декоративної обробки металу - його сильно розжарюють і миттєво охолоджують (наприклад, у воді); метал стає твердішим і отримує синювате забарвлення; інша назва - вороніння.

Карбування - отримання рельєфного зображення на тонких металевих листах шляхом калатання за допомогою спеціальних інструментів.

Інкрустація - врізування та вклеювання в поверхню предмета шматків інших матеріалів.

Дякую за увагу.

 Мирного неба над головою.







06.05.2022.

Доброго дня, діти !

 Сьогодні тема нашого уроку:

 БАТАЛЬНИЙ ЖАНР

відео: https://www.youtube.com/watch?v=Q_NTz8iLfrY&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F


Батальний жанр (від французького слова «батай» - «битва») присвячений темам війни і військового життя. Він тісно пов’язаний з історичним жанром, але є старшим за нього - атаки хоробрих воїнів зображували вже первісні художники. Безумовно, вони намагалися залишити для нащадків відомості про якісь славетні завоювання. Проте нині ніхто вже не знає, хто і кого тоді переміг.

Дуже популярним був батальний жанр також у Давньому Єгипті і Давньому Дворіччі. Якщо участь у битві брав сам фараон або цар, його зображували набагато більшим за розміром, ніж інших воїнів, - зрозуміло, перемога під керівництвом такого «велетня» була забезпечена. Митці Давньої Греції і особливо Давнього Риму залишили численні й дуже детальні «розповіді» про війни (головним чином, звичайно, славетні завоювання) античного часу.

В епоху Середньовіччя війна (або турніри - у мирні часи) стала чи не головним заняттям королів та лицарства. Звичайно, численні мініатюри, рельєфи і гобелени відтворюють найцікавіші, на думку замовників і митців, епізоди середньовічних війн. Наприклад, про завоювання Англії Вільгельмом Нормандським у 1066 р. в усіх подробицях розповідає вузький і довгий вишитий килим, який виготовили під керівництвом дружини Вільгельма, королеви Матильди.Популярним був батальний жанр і в наступні часи. У 1503 р. відбувся такий собі мистецький «двобій» між великими художниками - Леонардо да Вінчі та Мікеланджело. їм замовили дві фрески про перемоги флорентійців - «Битва при Анг’ярі» і «Битва при Кашині». Фрески мали прикрасити Палаццо Веккіо - головну суспільну будівлю Флоренції. Художники створили ескізи, кращим було визнано задум Мікеланджело, але насправді переможця у двобої не було - Мікеланджело навіть не почав свою фреску, а Леонардо вирішив виконати її фарбами за своїм найновішим рецептом, і експеримент виявився невдалим.

В академічній ієрархії жанрів батальний жанр посідав досить почесне місце. У XVII-XVIII ст. до нього звертається чимало славетних митців, зокрема Пітер Пауель Рубенс, Дієго Веласкес та ін.

Лише в XIX ст. ставлення до батального жанру починає змінюватися. Художники дедалі частіше зображують непарадний, буденний, важкий і страшний бік війни.Популярними стають також панорами, де «продовженням» живописного полотна є реальні предмети (панорама Ф. Рубо «Оборона Севастополя»). Дуже трагічні твори залишили художники про Першу і Другу світові війни («Герніка» Пабло Пікассо). Вони одночасно підкреслюють вражаючу мужність і гідність звичайних людей, їхню здатність до подвигу і самопожертви.

В Україні завжди пам’ятали про славетні часи Київської Русі та козацтва. Численні митці, і перш за все Тарас Шевченко, зверталися до історичних сюжетів. Відомими українськими баталістами були живописець М. Самокиш, графіки М. Дерегус та О. Данченко.

Дякую за увагу.

 Мирного неба над головою.





29.04.2022.

Доброго дня, діти !

 Сьогодні тема нашого уроку:

 ІСТОРИЧНИЙ ЖАНР

відео: https://www.youtube.com/watch?v=9aRUhrx23ZI

Історичні сюжети Й образи розкриваються у творах графіки, живопису, скульптури. Історичний жанр тісно пов'язаний із міфологічним, релігійним і батальним жанрами.

Якщо художник прагне зобразити певні події в історії людства, показати значення в них окремих історичних осіб, тоді він звертається до історичного жанру. Характерним для творів на історичні теми є відтворення одягу персонажів, предметного середовища, притаманних певній добі та країнам.

• Схарактеризуйте деталі художніх творів, за якими можна впізнати історичну добу.Шедеври жанру. Дієго Веласкес. «Здача Бреди»

«Здача Бреди» — один з най відоміших живописних творів історичного жанру. У ньому зображено події червня 1625 року, а саме — сценупередання губернатором ключів від голландського міста Бреди головнокомандувачу іспанськими військами після багатомісячної облоги фортеці. Тому саме ключі є центром симетричної композиції картини.

За розмірами — це найбільше полотно художника. Інша назва _ картини — «Списи», зумовлена тим, що майже третину полотна займають списи, які символізують дух перемоги іспанського війська. У цій роботі митець уперше зумів створити протилежні за характером образи військових: розгублених голландців і самовпевнених іспанців. Деякі дослідники вважають, що праворуч від коня художник зобразив самого себе.

• Схарактеризуйте головних героїв картини (пози, жести, вирази облич). Опишіть персонажів на передньому і дальньому планах, порівняйте одяг військових — голландців та іспанців. У картинах історичного жанру Т. Шевченко створював детальні сюжетні композиції, спираючись на їхні описи в історичних працях.

Так, у картині «Смерть Богдана Хмельницького» з документальною точністю зображено драматичний момент української історії — передання Богданом Хмельницьким гетьманських клейнодів синові Юрію.

Т. Шевченко був першим художником, який звернувся до ілюстрування повісті М. Гоголя «Тарас Бульба». Події, що зображені в цьому творі, також пов'язані з історією України.

Закріплюємо тему. Дякую за увагу.

 Мирного неба над головою.









15.04.2022.

Доброго дня діти !

 Сьогодні тема нашого уроку:

 МІФОЛОГІЧНА ТЕМА

відео:https://www.youtube.com/watch?v=viguyARjwlU

У давнину свої уявлення про походження людини, світу люди перетворювали в міф. В античній міфології (у Давніх Греції та Римі) численні боги були схожі на людей. Але вони уявлялися досконалішими і прекраснішими. Образи античних богів надихали не лише античних митців.

Художники наступних століть також часто зверталися до міфічних сюжетів. Твори живопису, графіки, скульптури, присвячені античним сюжетам, належать до міфологічного жанру. У них художники іноді зверталися до алегорії - інакомовності. Образ плодючої Землі чи Правосуддя могли зобразити у вигляді жінки, а водяну стихію — у вигляді чоловіка. Так, давньогрецький бог Марс означав війну (адже він був богом війни), бог Посейдон чи наяди — водну стихію. Правосуддя й досі символізує Фіміда - богиня з терезами, зав’язаними очима і мечем.

Античні образи й сюжети знову стали дуже популярними в XV-XVI ст. Вони надавали натхнення Боттічеллі та Рафаелю, Мікеланджело та Тиціану.

В академіях мистецтв, що виникли в європейських країнах, протягом XVII—XVIII ст. міфологічний жанр вважали «піднесеним», «ідеальним», що втілював уявлення про гармонію і красу. До цього жанру зверталися видатні художники минулого: Веласкес, Рубенс, Рембрандт. Сюжети античності трапляються в українських художників, чиє життя було пов’язане з Санкт-Петербурзькою академією мистецтв. Вони є у творчості Т.Г. Шевченка. Героїв античних міфів можна знайти у творчості художників, скульпторів XX ст.

На початку XIX ст. художники (а також поети і письменники) згадали про те, що греки і римляни були не єдиними давніми народами у світі і, головне, не єдиними предками сучасних європейців. Французи і англійці почали захоплено збирати і вивчати міфи і легенди кельтів, німці - давніх германців, українці і росіяни - давніх слов’ян. З’ясувалося, що в цих легендах, переказах, казках також чимало цікавих персонажів і сюжетів. Сучасні живописці, графіки і скульптори також нерідко звертаються до них.

Дякую за урок. Мирного неба над головою.




08.04.2022.

Доброго дня діти !

 Сьогодні тема уроку:

Біблійна тема в мистецтві

відео: https://www.youtube.com/watch?v=aGdagmy8shY&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Величезну кількість художніх творів присвячено біблійній темі. І це цілком природно. Біблію можна вважати енциклопедією людських характерів, життєвих ситуацій. Тому уважний митець завжди знаходив у ній щось подібне до своїх почуттів і поглядів.

Крім того, у Західній Європі до початку доби Відродження, а в Україні до XVII ст. релігійна тема впевнено панувала в мистецтві, бо воно було засобом ознайомлення з християнським ученням тих, хто не вмів читати.

За часів, коли християнство було визнано офіційною релігією Римської імперії, релігійне мистецтво набуло значного поширення. Мозаїками та фресками прикрашали храми. Для церков, громадських установ, звичайних людей писали ікони. Релігійні рукописи доповнювали ілюстраціями. В іконах, стінопису, мініатюрах (мініатюра — ілюстрація, малюнок у середньовічному рукописі) відображували епізоди із життя Христа, Богородиці, святих.

Із введенням у Київській Русі в 988 р. християнства всі види релігійного живопису набули розквіту. Згадаймо стінопис і мозаїки Святої Софії, ікони, старовинні книги, що зберігаються в українських музейних збірках і художніх колекціях інших країн світу. 

У часи Середньовіччя з’явилося мистецтво вітражу. Спочатку воно було представлено в країнах Західної та Центральної Європи, а потім в католицьких храмах інших континентів.

У країнах, де поширився католицизм, існувала скульптура, що зображувала біблійних героїв. Один з кращих зразків скульптури - Давид роботи Мікеланджело.

До біблійних тем зверталися видатні митці не лише минулого, а й нашого століття, бо проблеми сенсу життя, людських стосунків і вчинків для людини завжди є хвилюючими й актуальними.

Створіть зображення янгола в техніці витинанки чи іншій, яку ви оберете. Дякую за увагу.







01.04.2022.

Доброго дня діти !

 Сьогодні тема уроку:

Шевченко - художник.

https://www.youtube.com/watch?v=pgL5sRgX3C4&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F

Тарас Григорович Шевченко народився в сім’ї кріпака, але в одинадцять років залишився круглим сиротою. Він змалку відчув потяг до малювання. Прагнучи оволодіти мистецтвом малярства, «пішов у науку» до дяків-малярів, але замість навчання вони примушували хлопця прислужувати їм. Незабаром управитель пана Енгельгард повернув п’ятнадцятирічного хлопця до поміщицького двору, панським «козачком». Подорожуючи зі своїм паном, Шевченко за будь-якої нагоди копіював репродукції, картини, виконані народними майстрами.


Т. Шевченко. Автопортрет

 

Т. Шевченко. Дві дівчини

Т. Шевченко. Пожежа в степу

У 1832 р. пан Енгельгардт віддав Шевченка для навчання петербурзькому художнику-декоратору В. Ширяеву. В його артілі молодий учень засвоїв різні техніки живопису: аквареллю, олійними та клейовими фарбами. Під час «білих» ночей Шевченко любив малювати в Літньому саду Петербурга. Одного разу за цим заняттям його побачив учень Академії мистецтв І. Сошенко. Він познайомив Шевченка з поетом В. Жуковським і художником К. Брюлловим. Шевченко багато чув про Брюллова, захоплювався його творами. Малюнки Шевченка надзвичайно сподобалисяБрюллову. Він намалював портрет В. Жуковського, який потім розіграли в лотерею, а на виручені гроші (2500 карбованців) Шевченка викупили з кріпацтва. Це сталося 1 квітня 1838 року. Наступного ж дня Шевченко почав відвідувати рисувальні класи Академії, де успішно навчався, одержував високі оцінки. Тричі його нагороджували срібними медалями.

У цей час він захоплювався творчістю «божественного» Карла - так сучасники називали Брюллова. Серед творів цього періоду відзначаються «Циганка-ворожка», «Катерина», серія офортів «Мальовнича Україна», «Портрет Є. Гребінки».

Після навчання в Академії мистецтв Шевченко повернувся в Україну. За дорученням Київської археографічної комісії він протягом майже двох років подорожував Україною і робив замальовки пам’яток старовини.

У 1847 році за участь у політичній організації Кирило-Мефодіївське братство Шевченка відправили рядовим солдатом в Орську фортецю, що загубилась у далеких оренбурзьких степах, із забороною писати й малювати, а потім - у Новопетрівську фортецю на півострові Мангишлак. Але Шевченко продовжував творити. Він виконав ряд портретів, малюнків на сюжети казахського побуту, серію сепій «Блудний син». Їх можна побачити в експозиції Національного художнього музею України.


Репродукція - відтворення картини або рисунку засобами друку.

Артіль - об’єднання майстрів, які працюють разом над великим замовленням.

Т. Шевченко. Шевченко серед товаришів

Учнівські роботи за мотивами творів Т.Г. Шевченка

У 1857 р. Шевченка було звільнено. Спочатку він мешкає в Нижньому Новгороді, а через рік повернувся до Петербурга. У цей час Шевченко написав багато портретів та автопортретів. У 1860 році рада Академії мистецтв затвердила його в званні академіка гравюри. Це була перемога таланту, праці, волі над тяжкою долею.


25.03.2022

Доброго дня.

тема уроку:

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ОДЯГ 

Національний костюм - яскраве і самобутнє культурне явище. У народному костюмі відбилися спільність походження й історичної долі, взаємовплив культур сусідніх народів. Зберігаючи ознаки різних епох, костюм є джерелом вивчення історії.

Жіночий одяг складався з вишитої сорочки і поясного одягу - поневи. Понева - загальнослов’янський елемент традиційного одягу, що прикриває тіло жінки ззаду і кріпиться на талії. В українок поневу почали називати дерга і запаска (повcякдеyний одяг), плахта (святковий, розшитий одяг). З XIX ст. стали носити зшиті спідниці. У прохолодну погоду носили безрукавки (корсетки, кептарі тощо). Сорочка була зазвичай прикрашена вишитим або тканим орнаментом по коміру, подолу, на рукавах. Орнамент виконував не тільки естетичну, а й оберегову функцію, захищаючи господарку одягу від злих духів, хвороб та ін. Основним верхнім одягом жінок була свитка з білого сукна.

Дівчата заплітали волосся у коси, укладали їх навколо голови і прикрашали стрічками, квітами, живими або з вощеного паперу. Жінки обов’язково носили різні очіпки, рушникоподібні головні убори (намітки), пізніше - хустки.


Жіноче святкове вбрання (XIX ст.)

Жіночі прикраси

Українські дівчата й жінки носили багато прикрас. Різноманітний матеріал для намиста давала навколишня природа - використовувалися зерна, кісточки ягід, овочеві коробочки. Дуже цінувалося намисто з різнокольорового скла, бурштину, перлів, найбільшою ж цінністю вважалися коралі. Особливе місце серед шийних прикрас належить дукачам - різноманітним ювелірним виробам на основі монет.

Велику популярність у жінок мали вироби з бісеру, різноманітні сережки та каблучки.

Чоботи носили чорні або червоні. Святковим взуттям у теплу погоду були черевички, а повсякдень носили взуття із сиром’ятної шкіри — постоли і личаки.

Чоловічий костюм складався із заправленої у штани сорочки, безрукавки і пояса. Пояс взагалі був обов’язковим елементом одягу. На поясах носили предмети повсякденного вжитку, вони були яскравою прикрасою одягу і показником достатку. Тільки маленькі діти могли не носити пояса.

Чоловіки стригли волосся на голові «під горщик» («під макітру»). Молоді й середніх літ чоловіки голилися, залишаючи лише вуса. У XV-XVII ст. голили й голову, залишаючи оселедець. Бороди носили тільки старі чоловіки. Улітку головним убором був солом’яний капелюх (бриль), в інший час - повстяна або каракулева шапка. На ноги бідні селяни взували постоли - стягнуті шматки сиром’ятної шкіри або личаки, заможні ж носили чоботи.


Дівочий одяг (XIX ст.)

Чоловічий костюм

Восени та взимку і чоловіки, і жінки носили опанчу (довгий дорожній одяг з капюшоном, прикрашений кольоровими шнурами), кобеняки (прообраз плаща), кожухи. Усі ці види одягу відомі ще із часів Київської Русі.

Характерною рисою традиційного українського одягу була його декоративність, яка досягалася багатими вишивками, аплікаціями, різноманітними дорогими прикрасами. В одязі відображалися особливості регіонів України. За вишивкою на сорочці, по тому, як її було скроєно, за головним убором (особливо це стосується жінок) можна було точно визначити, з якого регіону України людина. За костюмом можна було робити висновок про те, хто перед тобою - ремісник, землевласник, козацький старшина, рядовий козак, селянин, міщанин чи торговець.

Кептар (Гуцульщина, кінець XIX ст.)

О. Сало. Колекція жіночого одягу за мотивами покутського народного вбрання

1.  Які традиційні українські прикраси актуальні й сьогодні?

2.  Які характерні частини народного костюма носили в Україні? Назвіть їх.

Спробуйте створити ескіз сучасного жіночого й чоловічого одягу з елементами народної традиції. Вирішіть, святковий чи повсякденний одяг ви проектуватимете.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, кольорові олівці.

План роботи:

•   На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.

•   Згадайте свої знання з побудови тіла людини.

•   Олівцем легко позначте обриси одягу, щоб мати змогу витерти невдалі лінії, не завдаючи шкоди паперу.

•   Виправте невдалі, на ваш погляд, обриси.

•   Продумайте та вирішіть, якими зробити деталі одягу: які орнаменти прикрашатимуть тканину, чи буде вона однотонна, чим буде оздоблено одяг.

•   Контрастні чи стримані кольори переважатимуть

•   Чи буде в одязі на чомусь акцентуватись увага.

•   Яке взуття, головні убори та прикраси доповнюватимуть одяг, щоб створити повноцінний ансамбль, костюм.

Які елементи народного одягу є в вашій родині? Чи й досі вони в ужитку?

продивіться відео тут:

https://www.youtube.com/watch?v=9deB9jsxW7s&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F




18.03.2022

Доброго дня.

тема уроку:

 ПОБУТОВИЙ ЖАНР У НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

 

Майстри народного мистецтва є зберігачами традицій, що існують уже не одне століття, а іноді й тисячоліття. Звичайні, щоденні події можуть здатися поряд із цим чимось швидкоплинним і випадковим. Проте побутовий жанр існує й у народному мистецтві. Повсякденні сценки зображуються із спостережливістю та гумором. Сільські роботи, свято, подорож до ярмарку, весілля - усі ці події є зрозумілими для глядача всіх часів. Персонажі народного мистецтва живуть у гармонії з природою, адже є її частиною.

У деяких різновидах народного мистецтва, як-от килимарство, художнє ткацтво, гутне скло, побутового жанру майже немає. Дуже рідко трапляється він також у вишивці. Проте в кераміці, різьбленні по дереву, плетенні з рогози й особливо в народному розписі побутовий жанр мав і нині має неабияку популярність.

Розписуючи посуд, особливо тарілки, українські народні майстри зображували не лише декоративні, а й побутові мотиви. А керамічні кахлі з Косова взагалі є справжньою енциклопедією побутових сюжетів.


Декоративна таріль. Петриківський розпис

В. Семенюк. Козак Мамай. Декоративний розпис

Опішня - славетний осередок української кераміки. Тут уже не одне століття створюють декоративний посуд і дитячі іграшки. Але, наприклад, опішнянські майстри Гаврило Пошивайло і Олександра Селюченко нерідко виконували також керамічні побутові сценки - «Вершники», «Куми», «На ярмарок».

Майже виключно в побутовому жанрі працював майстер різьблення по дереву Антон Штепа. «Пряля», «Колядка», «Доярка», «Медсестра» - деякі з його творів. Яків Ремінецький майстер плетення із соломки і рогози, створив «Гончара «Коваля», композицію «На побачення» та ін.


М. Кікоть. Скульптурна композиція «Біля вориння». Косів

Фігурки українців. с. Опішня

Побутовий жанр мав популярність і в Петриківці - відомому осередку декоративного розпису. До нього тут зверталися Надія Білокінь, Марфа Тимченко та інші митці.

Численні твори побутового жанру виконала славетна народна майстриня Марія Приймаченко. Серед них - «Маруся мичку пряла», «Під дубом криниця», «Українське весілля», «Масляна». Одночасно події тут відбуваються серед дивних дерев і величезних квітів, а коні стають рідними братами казкових звірів Марії Приймаченко - Дикої Волезахи, Морської Ключниці або Дикого Горботруса. До побутового жанру часто зверталися й звертаються також інші відомі народні майстри - Анастасія Рак та Іван Сколоздра. Вони працюють у техніці розпису на склі.

1.  У чому особливості побутового жанру в народному мистецтві?

2.  У яких різновидах народного мистецтва побутовий жанр є особливо популярним?

1.  Створіть композицію-витинанку на тему народної пісні.

2.  Створіть композицію Козак Мамай.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, ножиці, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.


КОЗАК МАМАЙ В НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ.

Оповіді про козака Мамая існують серед народних легенд, переказів, приказок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап'янових чоботях і синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум'яні шоки - перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов'язані зі смертю козака, - спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу - вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, у якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд господарів.

За народними переказами, козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, тому прості люди шанували його як святого і його образ вішали у хаті поряд з образами інших святих.

О. Ковтун. «Мамаєве озеро»

продивіться відео тут:

https://www.youtube.com/watch?v=fOsymO2q_UA&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F




25.02.2022

Доброго дня.

тема уроку:

ПОБУТОВИЙ ЖАНР.

Побутовий жанр у народному мистецтві

Майстри народного мистецтва є зберігачами традицій, що існують уже не одне століття, а іноді й тисячоліття. Звичайні, щоденні події можуть здатися поряд із цим чимось швидкоплинним і випадковим. Проте побутовий жанр існує й у народному мистецтві. Повсякденні сценки зображуються із спостережливістю та гумором. Сільські роботи, свято, подорож до ярмарку, весілля - усі ці події є зрозумілими для глядача всіх часів. Персонажі народного мистецтва живуть у гармонії з природою, адже є її частиною.

У деяких різновидах народного мистецтва, як-от килимарство, художнє ткацтво, гутне скло, побутового жанру майже немає. Дуже рідко трапляється він також у вишивці. Проте в кераміці, різьбленні по дереву, плетенні з рогози й особливо в народному розписі побутовий жанр мав і нині має неабияку популярність.

Розписуючи посуд, особливо тарілки, українські народні майстри зображували не лише декоративні, а й побутові мотиви. А керамічні кахлі з Косова взагалі є справжньою енциклопедією побутових сюжетів.

Декоративна таріль.

Петриківський розпис

В. Семенюк. Козак Мамай.

Декоративний розпис

Опішня - славетний осередок української кераміки. Тут уже не одне століття створюють декоративний посуд і дитячі іграшки. Але, наприклад, опішнянські майстри Гаврило Пошивайло і Олександра Селюченко нерідко виконували також керамічні побутові сценки - «Вершники», «Куми», «На ярмарок».

Майже виключно в побутовому жанрі працював майстер різьблення по дереву Антон Штепа. «Пряля», «Колядка», «Доярка», «Медсестра» - деякі з його творів. Яків Ремінецький, майстер плетення із соломки і рогози, створив «Гончара», «Коваля», композицію «На побачення» та ін.

М. Кікоть. Скульптурна композиція «Біля вориння». Косів

Фігурки українців, с. Опішня

Побутовий жанр мав популярність і в Петриківці - відомому осередку декоративного розпису. До нього тут зверталися Надія Білокінь, Марфа Тимченко та інші митці.

Численні твори побутового жанру виконала славетна народна майстриня Марія Приймаченко. Серед них - «Маруся мичку пряла», «Під дубом криниця», «Українське весілля», «Масляна». Одночасно події тут відбуваються серед дивних дерев і величезних квітів, а коні стають рідними братами казкових звірів Марії Приймаченко - Дикої Волезахи, Морської Ключниці або Дикого Горботруса. До побутового жанру часто зверталися й звертаються також інші відомі народні майстри — Анастасія Рак та Іван Сколоздра. Вони працюють у техніці розпису на склі.

  • 1. У чому особливості побутового жанру в народному мистецтві?
  • 2. У яких різновидах народного мистецтва побутовий жанр є особливо популярним?

1. Створіть композицію-витинанку на тему народної пісні.

2. Створіть композицію Козак Мамай.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, ножиці, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

Учнівські роботи: 1 - витинанка «Стрільці», 2 - Козак Мамай

КОЗАК МАМАЙ В НАРОДНОМУ МИСТЕЦТВІ

О. Ковтун. «Мамаеве озеро»

Оповіді про козака Мамая існують серед народних легенд, переказів, приказок. Та чи не найкраще його образ відтворений у народному живописі: в оксамитовому жупані, сап’янових чоботях і синіх шароварах; кругла поголена голова з хвацько закрученим за вухо «оселедцем», довгі вуса, чорні брови, карі очі, тонкий ніс, рум’яні щоки - перед вами портрет красеня-молодця, яким він склався в народній уяві.

Козака Мамая на таких картинах завжди малювали з кобзою, що є символом співучої душі народу. Кінь на картині символізував народну волю, дуб — його могутність. Часто на малюнках ми бачимо зображення списа з прапорцем, козацького штофа і чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака, - спис ставили на місці поховання, штоф і чарку клали в могилу - вони нагадували про скороминущість життя та козацьку долю, у якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Такі картини малювали на полотні, на стінах будівель, віконцях, кахлях, скринях, посуді, вуликах і навіть на дверях яскравими, соковитими фарбами часто з написом: «Я козак Мамай, мене не займай». Це свідчило про доброту, незалежність та веселу вдачу хазяїв господи. Згадані малюнки, що дійшли до нашого часу, не тільки вдало прикрашали домівку, а й розповідали про смаки та світогляд господарів.

За народними переказами, козак Мамай був православним, мав дар зцілювати хворих і ходити по воді, тому прості люди шанували його як святого і його образ вішали у хаті поряд з образами інших святих.


18.02.2022

Доброго дня.

тема уроку:

СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА

 

Пітер Брейгель-старший. Селянський танок. Пітер Брейгель так виразно зображував побут селян, що навіть отримав прізвисько «Мужицький».

Ікона - зображення сцени чи персонажа зі Святого Письма, виконане за правилами - канонами, прийнятими церквою.

 

22. СЮЖЕТНО-ТЕМАТИЧНА КАРТИНА. ПОБУТОВИЙ ЖАНР

 

На уроках літератури вам траплявся термін сюжет. Його значення, мабуть, не викликало ніяких труднощів. Сюжет - це те, про що розповідається у творі. Чи можна вживати це слово щодо картини чи малюнка? Можна, якщо ми бачимо на них зображення подій. Сюжет художнього твору є надзвичайно важливим, хоча й не головним.

Великі майстри, звертаючись до традиційних сюжетів, щоразу знаходять у них щось нове, важливе для своєї епохи. Майстри Середньовіччя могли поєднати в картині кілька подій, що сталися з одним і тим самим персонажем. Тоді його зображення виникало в композиції кілька разів. А по краях ікони зображували ніби віконечка(клейма), у яких розміщували різні епізоди з життя героя картини, наприклад чудеса, які створив цей святий.

Сандро Боттічеллі. Сцени з життя святого Зіновія.

Художник зобразив свого героя тричі, причому двічі - навіть в однаковому одязі.

У добу Відродження художники почали зображувати на картині тільки один епізод - той, який вони вважали найголовнішим і який виражав зміст оповіді.

Художні твори, що відображають повсякденне життя, належать до побутового жанру. Іноді їх називають просто жанровими.

Побутові сцени з’являються в добу неоліту, у первісних художників. Потім, згодом, дуже ретельно фіксували всі подробиці свого побуту давні єгиптяни. Побутовими сценами часто прикрашали грецькі вази. У добу Середньовіччя і Відродження художники намагалися наблизити біблійні сюжети до сучасного їм побуту. Персонажі Біблії та Євангелій були одягнені так, як одягалися середньовічні селяни, городяни й лицарі, і мешкали в таких самих замках і будинках.


Діонісій. Митрополит Олексій з житієм

Жан Мілле. Збирачки колосся

Багато картин на побутову тематику створив великий фламандський художник XVI ст. Пітер Брейгель-старший. Справжній розквіт побутового жанру припадає на XVII ст. Картини невеликого формату для помешкань на теми повсякденного життя створювала велика кількість голландських художників, так звані «Малі голландці». На їхніх картинах ми можемо побачити сімейні свята, гру в карти, візит лікаря до хворого, події і ситуації, дуже поширені і звичні в житті людини.

У творчості художників XIX ст., як-от Жан Франсуа Мілле, картини, малюнки, гравюри викривали недоліки людей і суспільного життя, викликали в глядачів співчуття до знедолених. До побутового жанру часто зверталися Т.Г. Шевченко та інші українські художники.

1. Що таке сюжет у живописі? Якими є сюжети картин, наведених у розділі?

2. Як зображували жанрові сцени художники різних часів?


М. Пимоненко. Суперниці. Картина зображує типову побутову сцену.

3. Уважно роздивіться запропоновану вам картину побутового жанру. Які події передували тому, що зображено на ній? Що, на вашу думку, відбудеться потім? Чому художник зобразив саме цей момент?

Намалюйте композицію-спогад у теплому або холодному колориті.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

План роботи.

• На аркуші паперу скомпонуйте зображення.

• Вирішіть, які зображення будуть більшими, а які - меншими.

• Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.

• На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла.

Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозумілі.

• Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин малюнка, де створюється найбільший контраст.

ПРИГАДАЙМО!

ЯК РОБИТИ ЕСКІЗ

Ескіз - це проект картини, перший етап роботи над нею. В ескізі визначають формат, розмір зображення, точку спостереження, висоту горизонту. У багатьох варіантах ескізів треба домогтися найбільшої виразності рішення, правдиво розмістити об'єкти, предмети, згрупувати фігури, знайти смисловий центр, який привертатиме головну увагу глядача. У композиції не повинно бути зайвих фігур, байдужих до подій. Кожна фігура мусить мати свої значення в загальному задумі, і вся обстановка має допомагати його розкриттю.

І. Левітан. Ескізи пейзажу. Ранок. Узлісся

На відміну від театру і літератури, твір образотворчого мистецтва завжди передає тільки один момент.

Ескіз може вважатися прийнятним, якщо зміст картини читається з першого погляду ії основна думка зрозуміла.

Розробляючи ескіз у кольорі, дуже важливо знайти саме той колорит, який правдиво характеризував би подію, яка відбувається, доповнював емоційний вплив картини. Не можна випадково і непродумано розмальовувати зображувані об'єкти і фігури. Колорит картини має відповідати тоновим і колірним умовам зображуваного моменту, часу дня, стану погоди. В остаточному результаті весь колірний лад ескізу має слугувати виявленню композиційного центру і доповнювати емоційний вплив картини.

І. Рєпін. Ескіз картини «Бурлаки на Волзі»

І. Рєпін. Картина і ескіз картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Створенням цього ескізу художник не обмежився. Відомо декілька варіантів самої картини, які знаходяться в різних музеях.

МАЙСТЕР-КЛАС

ЕТАПИ РОБОТИ НАД КОМПОЗИЦІЄЮ

Найголовніше і найцінніше, із чого починається композиція, - це її задум. Треба відчути спорідненість, відгук у душі теми, яку вибираєте. Основний закон композиції - побачити в природі головне, закономірне й звільнити його від зайвих, другорядних деталей.

1.   Перший етап - ескіз-пошук, у якому ми окреслюємо основне композиційне рішення, визначаємо головних героїв. Таких пошукових ескізів має бути декілька, з них потім потрібно вибрати кращий, найвиразніший. В ескізі зображувати треба не дрібниці, а цілі фігури, групи людей, силуети будинків, дерев тощо. У цьому ескізі-пошуку вирішуйте відразу і тональні співвідношення майбутньої композиції.

2.   Другий етап - збір допоміжного матеріалу: начерки з натури, замальовки пейзажні, інтер'єрні, костюмів, предметів, робота з допоміжною літературою. Малюючи композицію на історичну тему, не зайве поцікавитись, який одяг носили люди того часу, якими речами користувалися. А, скажімо, якщо тлом композиції є пейзаж, зробити натурні етюди, попрацювати на пленері. Для кожного персонажа корисно знайти реальний прототип, зробити начерк з натури.

3.   Наступний крок - це перенесення ескізу на великий аркуш. Треба стежити за тим, щоб під час перенесення малюнка не «збити» композицію. Для цього існує старовинний спосіб, яким користувалися ще художники Давнього Єгипту, - перенесення по квадратах. Зображення в маленьких квадратах ескізу має відповідати квадратам головного аркуша. Потім лінії, що поділяли папір на квадрати, витирають і залишається тільки збільшене зображення. Після цього ви можете починати працювати фарбами.

Доцільно зауважити, що колірне рішення вам краше зробити заздалегідь також на маленькому кольоровому ескізі. Покривши кольором усю поверхню композиції, треба від загального переходити до дрібниць.

Етапи роботи над композицією


Мікеланджело Мерізі да Караваджо. Ворожка

Мікеланджело Мерізі да Караваджо (1573-1610) - видатний італійський художник. Улюбленим жанром майстра були побутові сцени. Навіть біблійні та євангельські події Караваджо зображує як епізоди з повсякденного життя. Картину художника «Кошик з фруктами» вважають одним з перших європейських самостійних натюрмортів.

У своїх творах Караваджо сміливо поєднує яскраве освітлення фігур персонажів, особливо їхніх облич, з глибокою темрявою тла. Ця манера отримала назву «караваджизм» і використовувалася численними художниками XVII ст. Найвідоміші твори Караваджо: «Вакх», «Ворожка», «Кошик з фруктами», «Лютніст», «Прикликання апостола Матфея», «Успіння».

Пимоненко Микола Корнилович (1862-1912) - український художник.

Народився в сім'ї різьбяра по дереву. Навчався в школі М. І. Мурашка, потім - у Петербурзькій академії мистецтв. Член Товариства пересувних художніх виставок. Жив і працював у Києві. Відомий насамперед як майстер побутового жанру. М. Пимоненко поєднує сцени повсякденного життя з поетичними українськими пейзажами, що надає його творам особливої чарівності. Найвідоміші твори М. Пимоненка: «Святочне ворожіння», «По воду», «Жертва фанатизму», «В похід», «Перед грозою», «Суперниці».

М. Пимоненко. Святочне ворожіння

Козак Мамай — захисник українського народу, степовик, мандрівник, воїн, мудрець і казкар в одній особі.

Давній термін «мамаювати» означає мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя, «ходити на мамая» - іти навмання.

перегляньте відео для закріплення теми тут : https://www.youtube.com/watch?v=XEoWyrtQle4&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F






10.02.2022

Доброго дня.

тема уроку:

НАТЮРМОРТ У РІЗНИХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА

 

Живописний натюрморт є, звичайно, найпопулярнішим.

Адже саме він дає змогу не лише передати форму предметів та особливості їхнього освітлення, а й відтворити їх майже такими, якими вони є насправді. Фрукти, скляний чи навіть срібний посуд, гаптовані тканини - усе це натюрмортисти минулого вміли відтворювати з надзвичайною майстерністю.

Чимало чудових натюрмортів створюють і сучасні живописці.

Проте цей жанр існує не лише в живописі. Графічні натюрморти, виконані аквареллю чи гуашшю, можуть бути не менш яскравими.

Проте такі графічні техніки, як лінорит чи офорт вимагають від натюрмортиста особливої майстерності - адже в його творі не буде кольору або колір цей буде досить умовним. Тому інші художні засоби — лінія, пляма, освітлення, а також вдала композиція - стають особливо важливими. Вдалі графічні натюрморти є іноді навіть виразнішими за живописні, адже задум художника відчувається в них краще.



С. Железняк. Кавун і айстри. Живопис: полотно, олія.

Фернандо Ботеро. Натюрморт з кавуном. Скульптура: бронза

Джакомо Манцу. Стілець із фруктами. Скульптура: бронза

Скульптурні натюрморти створюють дуже рідко, зазвичай як експеримент. Щоправда, цей жанр є досить популярним у декоративній скульптурі. Мабуть, ви бачили в старовинних парках мармурові вази, іноді навіть з квітами і фруктами (звичайно ж, мармуровими). Рельєф, який зображує книжки, може прикрасити бібліотеку, а скульптурне зображення різних наукових приладів - пам’ятник відомому вченому.


Н. Пухінда. Осінній натюрморт.

Графіка: акварель, гуаш

І. Кир. Натюрморт зі скляним посудом. Графіка: пастель

О. Давидова. Натюрморт. Графіка: ліногравюра

У декоративно-ужитковому мистецтві дуже популярними є зображення квітів. їх можна вважати натюрмортами. Славетна українська художниця Катерина Білокур створювала і справжні натюрморти, з овочами, фруктами, глеками і караваєм хліба.

Звичайно, жанр натюрморту існує і в художній фотографії. Нині він є надзвичайно популярним і розповсюдженим, адже рекламні фотографії посуду чи, наприклад, фотографії страв у кулінарних книгах є саме натюрмортами! До цього жанру звертаються і справжні майстри. Нерідко вони навіть відмовляються від кольору, створюючи чорно-білі знімки і саме так розкриваючи красу й загадковість звичайних речей.

Натюрморт-інсталяція з різних предметів театрального вжитку


Учнівські роботи:

1.  Натюрморт виконано тушшю, пензлем і гелевою ручкою.

2.  Натюрморт виконано пастеллю на тонованому папері.

3.  Натюрморт виконано аквареллю.

1. Чому живописний натюрморт є найпопулярнішим?

2. У яких ще видах мистецтва існує жанр натюрморту?

Створіть натюрморт в обраному виді мистецтва: можна створити живописне зображення, графічний твір або навіть скульптуру чи скульптурний рельєф.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки.

План роботи:

• На аркуші паперу скомпонуйте (знайдіть відповідне місце) зображення.

• Порівняйте пропорції різних частин зображення кожної окремо: довжину до висоти та ширини.

• Виправте помилки в побудові.

• Підготуйте малюнок до подальшої роботи: зітріть усі допоміжні лінії, які ви використовували для побудови, зайві лінії.

• На палітрі поруч підберіть колір, який відповідає кольору, наприклад, тла. Почати роботу фарбами краще з тих кольорів, які вам зрозуміліші.

• Порівняйте і спробуйте відтворити різницю відтінків різних частин натюрморту.

МАЙСТЕР-КЛАС

ЕТАПИ РОБОТИ НАД НАТЮРМОРТОМ

Для роботи з фарбами треба підготувати папір. Можна скористатися альбомом з цупкими аркушами паперу. Щоб папір не деформувався від води під час роботи, аркуш краще наклеїти по периметру (якщо є така можливість) на дошечку-планшет або використати спеціальну склейку з акварельного паперу, яку можна придбати в магазині.

1.  На аркуш спробуйте нанести лінійне зображення натюрморту чи іншої натури. Це робиться з урахуванням вимог композиції (їх було розглянуто під час опису етапів роботи над рисунком). Рисунок під живописну роботу має бути лінійним, без штрихування і зайвих ліній, чистим, легким.

2.  Перед тим як почати працювати фарбами, корисно буде зробити швидкий етюд - враження від постановки (натури). Цей етюд потрібен тому, що в процесі роботи очі поступово стомлюються і перестають сприймати колір із початковою свіжістю. А перше найемоційніше враження від колірних співвідношень зберігатиметься в етюді.

3.  Починайте писати фарбами по всій площині аркуша, широко, без зайвої деталізації, залишаючи недоторканими тільки місця полисків. Під час першого прописування не зловживайте «складними» кольорами, бо в подальшій роботі може виникнути відчуття «забрудненості» кольору.

4.  Подальша робота полягає в безперервному порівнянні тональних і колірних співвідношень. Вам потрібно позначити, яка частина роботи має найтепліше забарвлення, яка - найхолодніше, де в натурі найтемніше місце, а де - найсвітліше. Ці місця будуть орієнтирами у вашій подальшій роботі.

5.  Поступово просуваючись до завершення майбутнього натюрморту, ви можете помітити якусь помилку в кольорі. Тоді на палітрі знайдіть такий відтінок, який можна додати до зображення, щоб воно стало подібнішим до натури. Наприклад, помітивши, що тло в роботі холодніше, ніж у натурі, достатньо перекрити його тонким шаром фарби теплого кольору. Доповнивши один одного, верхній і нижній шари фарби дадуть потрібний відтінок. Таке прозоре перекриття одного кольору іншим називається «лесуванням».

Пишучи тіні, треба стежити, щоб вони не вийшли брудними, чорними. Кожна тінь має свій колір. Відпрацьовувати деталі фарбами буде набагато важче, ніж олівцем. Для цього треба мати пензлик з тоненьким кінчиком. Як і в рисунку, робота виконується від загального до конкретного, до дрібниць, а потім у зворотному напрямку - до узагальнень. Наприкінці уважно все порівняйте і визначте найсвітліші місця, «пригасивши» те, що заважає, поглибте найтемніші плями, якщо вони недостатньо темні, порівняйте колірні співвідношення.

Малюнок олівцем

Перше прописування

Проробка тональних колірних співвідношень у натюрморті



https://www.youtube.com/watch?v=CJctPW1Qy5s&ab_channel=%D0%A9%D0%BE%3F%D0%94%D0%B5%3F%D0%AF%D0%BA%3F%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%BE%3F%D0%A7%D0%BE%D0%BC%D1%83%3F




26.11.2021. 6-Б

Доброго дня. 

Тема уроку : 

СПОСТЕРЕЖНА ПЕРСПЕКТИВА

Уявімо, що ми хочемо поділитися враженнями від побаченого влітку на канікулах з нашими друзями чи родичами. Для більшої наочності ми могли б замалювати з натури або з пам’яті місця, де ми побували, провели час, відпочивали. Як же нам відтворити на папері те, що ми бачили навколо? Згадаймо, що ми вивчали про перспективу минулого навчального року.

Головним принципом перспективи є побудова зображень об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Інакше кажучи, на площині паперового аркуша за допомогою перспективних скорочень ми зображуємо ілюзію простору. Уміння користуватися знаннями з перспективи дає нам можливість не тільки зображувати предмети «з натури», а й відтворювати давно втрачені пам’ятки мистецтва, що дійшли до нас у зруйнованому вигляді. 

Назва «перспектива» походить від латинського слова perspi-сеrе, що в перекладі означає «дивитися крізь». У назві відбивається старовинний спосіб відтворення зображення предметів на прозорій поверхні (скло, тонка прозора тканина), крізь яку предмети розглядалися і на якій фіксувалися всі перспективні скорочення.

Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зображення (рисунок), отримане на склі, буде називатися перспективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспективних скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод використовували художники вже у XV—XVI ст., коли намагалися теоретично обґрунтувати закони перспективи.

Рисування предметів з натури відбувається на основі видимої (спостережної) перспективи.  Адже людина бачить речі, дивлячись на них двома очима, тобто бачить предмети одночасно з обох боків. Можна порівняти зображення одного й того самого предмета на фотографії і в дійсності, коли дивимося на нього обома очима. Якщо при цьому примружимо одне око, то те, що ми побачимо, стане більш подібне до зображення на фото. Розгадка проста - фотокамера також «дивиться» на навколишній світ «одним оком». Проте в основі видимих зображень лежать все ж таки закони лінійної перспективи. Потрібно пам'ятати, що в перспективі та площина, що міститься нижче, буде здаватися більш розкритою. Тому і еліпс, який міститься на ній, буде ширший, округліший.  Основне правило лінійної перспективи таке: предмети, що мають однакові розміри, але віддалені від спостерігача на різні відстані, будуть зображені на картині неоднаково. Тобто ті, що розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, що далі, - меншими.  Пригадаймо, що лінія горизонту - це уявна лінія, яка розміщується на рівні очей. Зображення змінюється також залежно від розміщення лінії горизонту. Поспостерігаємо, що ми бачимо за вікном своєї квартири: ніби на картині, видно будинки, вулицю і небо над ними. Якщо сядемо на стілець, зображення, яке ми побачимо, зміниться: збільшиться площа неба, а поверхні землі стане зовсім «мало». З нашим переміщенням по кімнаті праворуч і ліворуч з поля зору зникатимуть відповідні частини пейзажу і додаватимуться нові. Отже, рисуючи з натури, слід завжди обирати визначене положення, тобто, як говорять професійною мовою, обирати собі точку спостереження. Залежно від того, на чому ми хочемо зробити акценти, вибираємо висоту лінії горизонту. Наприклад, якщо лінію горизонту опустити досить низько, то можна підкреслити велич і значущість предметів, споруд тощо.  Використовуючи закони перспективи і поглиблюючи свої знання з неї, ви легко зображуватимете у просторі будівлі, інтер’єри, перспективи вулиць.          Отже, правильно побудоване перспективне зображення дасть вам змогу уявити ще не існуючі будинки і предмети такими, як ви побачили б їх у просторі.                                               Спробуйте намалювати один і той самий пейзаж за вікном з різних точок спостереження. Для цього вам потрібно пригадати закони перспективи і приклад, який ми розглядали на уроці.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

План роботи:

• Візьміть аркуш паперу і намалюйте лінію горизонту.

• Відносно неї відтворіть пейзаж, який ви бачите за вікном.

• Потім, вставши, намалюйте його ще раз.

• Порівняйте, як змінилося зображення.

2. Намалюйте інтер’єр своєї оселі.

Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.

Та перегляньте відео за посиланням

https://youtu.be/QNwpNDJV23s



25.11.2021 - 6 - В. 6 - А.

Доброго дня.

Тема уроку : Настрій у пейзажі. Міський та сільський пейзаж.

Міський пейзаж

Все, що оточує людину, за останнє століття стрімко змінювалося. Життя, в основному концентрується у великих населених пунктах і містах. А тому і міський пейзаж у літературі отримав широке поширення. Роман «Майстер і Маргарита» починається саме з опису одного з історичних місць Москви. Але Михайло Булгаков використовує його не тільки для позначення місця зустрічі головних героїв і початку сюжетної зав'язки. «Страшний травневий вечір» малює автор з метою створення якоїсь таємничої атмосфери, яка провіщає знаменна страшна подія. В результаті читач уже з перших рядків відчуває відчуття близької небезпеки, яка загрожує персонажам роману.

У главі, в якій Булгаков зображує фатальну зустріч Майстра і Маргарити, опису міського пейзажу відводиться зовсім небагато. Але згадка того, що героїня звернула з Тверській вулиці в провулок, а в руках її були жовті квіти, які першими з'являються в Москві, створює картину ранньої сірої міської весни. Картина ця похмура і сумна, однак вона не позбавлена романтики і надії.

Сільський пейзаж

На першому плані у повісті Олександра Солженіцина «Матрьонін двір» виступає опис неординарного характеру головної героїні. Але непросту долю селянської жінки неможливо в тексті передати без такого художнього засобу, як сільський пейзаж в літературі. Фото бідної занедбаної хати можна побачити нижче. Саме тут письменник провів майже рік і познайомився з жінкою, яка стала прототипом головної героїні повісті. Образ хати, поряд із зображенням російського села, створює фон, без якого неможлива повна картина запустіння селянського побуту.

Домашнє завдання: намалюйте "Сільський пейзаж".



 19.11 - 6 - Б

Доброго дня. 

Тема уроку :  "Історія пейзажу" Настрій у пейзажі. Спокійні і динамічні пейзажі. Поділ пейзажів за тематикою.  

Пейзаж - жанр живопису, присвячений зображенню природи, міст, архітектурних комплексів тощо. Слово «пейзаж» - французького походження, воно означає місцевість. Пейзажі бувають різні. Пейзажі, на яких зображено море, називають мариною, а ті, на яких зображені мальовничі види, - ведутою. Пейзажі сучасних міст отримали назву урбаністичних (від латинського урбанус - міський). Пейзаж може доповнюватися постатями людей і тварин, навіть цілими сценами, але головним «героєм» в ньому завжди залишається природа.

Ще митці доби неоліту зображували людей і тварин в оточенні річок, дерев, трави. Художники в Давньому Єгипті використовували зображення природи в сценах жнив, полювання, рибальства. Тривалий час пейзаж виконував лише другорядну роль. Йому не приділяли особливої уваги.

Пейзаж як самостійний жанр мистецтва вперше виник у Китаї в VI ст. Китайські художники зображували добре відомі своєю красою краєвиди. Такий пейзаж потребував тривалого споглядання, створював особливий настрій. Під впливом китайського склався і японський пейзаж.

Уперше в Європі природа стає головною «дійовою особою» в картині лише триста років тому. Однак тогочасні художники прикрашали і підправляли природу, намагалися намалювати її красивішою, ніж бачили. Лише в XIX ст. художники почали зображувати навколишню природу такою, якою вона є, якою вони її бачили. У наш час пейзаж часто використовують як засіб відображення думок і настроїв художника. Утім реалістичні краєвиди цінуються глядачами завжди.

Під час роботи над пейзажем не потрібно якомога точніше передавати природний краєвид (із цим завданням впорається кожен з нас за наявності фотоапарата). Пейзажист відтворює в картині своє ставлення до природи, свої думки, настрій, і спостережливий глядач обов’язково їх розуміє. Що багатшими будуть почуття художника щодо відтворюваної природи, то змістовнішою буде робота.

Такі пейзажі часто називають «пейзажі-настрої». Природа зображується в них так, як бачить її розосереджений погляд людини, яка цілком поглинута яким-небудь душевним станом і помічає навколо лише те, що співзвучно із цим станом. Все, що ми бачимо, перетворюється у відлуння настроїв - тривоги, утихомиреності, меланхолії, скорботи. Настрої ж - явища рухливі, які весь час змінюються, і тому в пейзажах відтворення форми предметів, їхніх кольорів робиться узагальнено - колірними плямами. Так написані картини І. Айвазовського, В. Орловського, І. Шишкіна.

Часто у пейзажах природа одухотворена непомітною присутністю людини, її настроями і думками, про існування якої нагадують церкви, мости, хати, шляхи. Серед пейзажів вирізняється група творів, у яких увагу зосереджено на роздумах про долю людини, долю країни. Свого часу античний поет Горацій казав, що тільки поганий митець описує гаї, струмки, жертовники, бурхливі потоки, райдугу, не пов’язуючи її з людиною. Найкращі взірці пейзажного жанру - це не просто зображення дерев чи каміння. Вони набувають психологічного значення, стають засобом художнього зображення внутрішнього світу людини.

Існують пейзажі, що описують природу статично: спокійне, врівноважене зображення природи. Є динамічні краєвиди, що зображують непогоду, стихію. За тематикою пейзажі поділяються на степові, лісові, мариністичні (зображення моря), урбаністичні (зображення міст), індустріальні (зображення заводів, краєвидів, шахт). Залежно від напрямку, до якого належить твір, пейзажі бувають романтичні, реалістичні, імпресіоністичні тощо.


 Подивіться доповнення за посиланням. 


https://youtu.be/3E9-ILdEk6A

Домашнє завдання:

Виконайте малюнок на тему "Зимовий пейзаж". Для роботи можна використовувати кольорові олівці, фарби або фломастери за вибором.

1 комментарий:

  1. Марина Григорівна, доброго вечора. Дайте будь ласка свій номер вайберу, щоб я міг переслати Вам домашнє завдання.
    Артем Гринчук 6-Б клас

    ОтветитьУдалить

                       Доброго дня, шановні учні. У зв'язку з даною ситуацією в закладі, КЗ "Гайворонський ліцей №1",  ми прац...